«ВЕЛИКИЙ УКРАЇНЕЦЬ, ГЕНІЙ І ПРОРОК»

У вступному слові професор, зав. кафедри філософії і політології ЗДІА В.С. Калюжний наголосив на надзвичайній ролі постаті
Тараса Григоровича -
Велетня, Пророка, духовного Мойсея національного
відродження, символу гідності і свободи українського народу.
З доповіддю виступив доктор філософських наук, професор Запорізького національного медичного університету Жадько В.А., презентуючи колективну монографію, видання якої було замислене до ювілею поета. Віталій Андрійович підкреслив, що найголовнішою метою цього дослідження стали не стільки шевченкознавчі розвідки, скільки націленість на духовне єднання українців навколо шевченкової поезії як найвищої форми творчості за філософським визначенням. Автори монографії хотіли здолати сумне і ганебне явище: кожен українець знає про те, що Шевченко - великий поет, але ж творів, що не входять до програми середньої школи, майже ніхто не читає.
Поезія є формою метафоричної народної мудрості, яка без дискусій і суперечок, образно і емоційно здатна впливати на душу людини, передаючи високі смисли. Зважаючи на це, творчість Великого Кобзаря має потужну людинотворчу й єднальну силу, надзвичайно необхідну для українців, які протягом своєю історії важко доходять до спільної думки і солідарних дій.
Віталій Андрійович розкрив авторське, сповідальне прочитання творчості Шевченка через провідні її образи:
України-неньки, драматичної жіночої долі, думи-дитини, долі-недолі,москаля (який є не зовсім етнічним росіянином, а, як правило, імперсько-зросійщеним військовою службою українцем)тощо.

Докладно були висвітлені надзвичайно глибокі і своєрідні релігійні погляди Тараса Григоровича, за якими Бог без України не мислимий, а філософсько-поетичні мотиви антеїзму, космізму і кордоцентризму є наскрізними.
Доповідач окремо розкрив здобутки і втрати перекладу поетичних творів, підкреслюючи те, що в жодному разі переклад не зможе передавати всю глибину і різнобарвність палітри поетичної матерії. Разом з цим, іноді переклад може несподівано розширювати межі поетичного образу і урізноманітнювати його трактування.
На засідання філософського клубу виступив к.філос.н., доц. Наріжний Ю.О
(м. Дніпропетровськ), зупинившись на проблемі співіснування у спадщині Шевченка Т.Г. україномовної поезії і російськомовної прози, зазначив необхідність зруйнування вихолощених радянських традицій святкування культових ювілеїв відомих і видатних осіб, перетворюючи це на ідолопоклонство. Клемешин О.К. (член правління УАРС) підкреслив важливість в долі
Тараса Григоровича досвіду життя і в Україні, і в Росії, що увиразнив його творче оспівування Батьківщини через призму чужини, і, за великим рахунком, дав йому статус неперевершеного символу Любові до України. Д. соц. н., проф.
Катаєв С.Л. (м. Мелітополь) висловив захоплення авторською інтерпретацію Віталія Андрійовича філософських глибин і образів у творчості Шевченка.
Станіслав Львович, вражений аналізом можливостей перекладу, порівняв твори Шевченка з Біблією за невичерпністю прочитання.
К.філос.н. Спасенко Н.М. (м. Запоріжжя) проаналізувала образ сентиментальної шевченкової України - мрії, яка є разом з цим і трагічною. Пані Наталя зауважила, що для Шевченка життя в Санкт-Петербурзі - життя на землі культурно й інтелектуально обітованій, а заслання стало чистилищем, що сформувало його подвійну ідентичність. Проф. Калюжний В.С. відмітив, що для історичної долі України Бог і Шевченко майже одномірні сили. (А.М. Колодний). Для віруючої людини вища цінність є Бог, а для Т.Г. Шевченко найвищою цінністю є Україна, доля її народу, її майбутнє!
Будь-яке засідання «ФфК ЗДІА», який почав вже 16-річний відлік своєї історії, не проходить без творчої і мистецької складової. На цьому заході звучали численні рядки поезії Тараса Григоровича, рядки про його геніальну пророчу творчість.
Студентка гр. ТЕ-11-1д Кубякіна Єлизавета піснею «Садок вишневий коло хати...» зачарувала всіх присутніх ліричністю і сентиментальністю, а сучасна пісня
«Я люблю мою країну» стала символічним і оптимістичним мажорним акордом-відповіддю нового покоління українців, вихованого незламним духом Великого Кобзаря!