Для обговорення аудиторії були запропоновані такі проблеми як: усвідомлення людством своєї типологічної природи; методологічна роль філософії: контра - пунктивний подвійний тетрон як наслідок «діалектичного методу»; постулати соціоніки; категорія «інформація» на чотирьох методо - логічних рівнях; інформаційні аспекти як наслідок застосування системного підходу до онтологічних категорій («Про що ми говоримо ?"); соціонічна модель А як наслідок застосування системного підходу до трьох основних законів діалектики («Як ми говоримо ?"); тип інформаційного метаболізму в цілісному суб'єкті; соціонічні технології в менеджменті, соціології, психології управління, педагогіці, конфліктології, технічних дисциплінах, рекламі…
На засідання завітали ректор ЗДІА Банах В.А. науковці, викладачів ЗДІА та інших вищих навчальних закладів, вчителі гімназії №47, студенти, магістранти, школярі та всі небайдужі до проблем філософії.
На початку засідання ФК ведуча Целякова О.М. нагадала присутнім, чим займається соціоніка і яке її практичне використання. Доповідь Литвиненко І. була присвячена тому, як соціонічна методологія може бути застосована до системи філософських поглядів з метою чіткого уявлення світоглядних орієнтирів і навіть часткової їх корекції. При цьому словосполучення «філософська наука» використовується в доповіді, як результат, що запропонований в науковій формі з його основними та вихідними категоріями, законами і правилами. Відповідно, мова йде про предмет філософії як науки, яку можна уявити через такі компоненти: Світ, Людина, Пізнання Світу Людиною. Доповідь складалась з 4 основних частин. Перша частина мала назву «Філософська наука – про Світ»: Буття як існування світу; онтологічні категорії; рух як форма існування. Знання про суттєве в Світі породжує методологію як використання фундаментальних категорій в якості засобів пізнання, які передбачають наступні пізнавальні процедури: постановка у відповідності, здійснення умовиводів. Методологічний контекст філософських категорій може бути конкретизований в понятті і принципі системного підходу, а далі в соціонічні терміни, які позначають парні ознаки інформаційних аспектів. Таким чином, стає можливим концептуальне співвідношення термінів в контекстах цих трьох предметних сфер. Також, доповідач зауважив, що категорії зовнішнє/внутрішнє має важливе методологічне значення, генезис і сутність якого можливо простежити в наступному ланцюжку: зовнішнє/внутрішнє – ціле/часткове - рівень спільності. Фінал ланцюжка розглядає філософські категорії, що обслуговують даний рівень, в результаті чого виникає послідовність філософських категорій, в яких рівень спільності знижується послідовно і стрибками: всезагальне - загальне - часткове - одиничне.
Друга частина доповіді мала назву «Філософська наука про місце Людини в Світі». Людина в філософії розглядається як ускладнена форма руху матерії. Застосовуючи Контрапунктивний подвійний тетрон, можливо отримати відповідність двох «ланцюжків», що ілюструють це ускладнення: матерія – життя – тварина – людина; рух – активність – життєдіяльність - діяльність. Розглядаючи проблему біосоціальності людини враховуючи соціонічну методологію, отримуємо додаткову, типологічну сутність людини як вроджений соціонічний тип у індивіда.

В третій частині, яка мала назву «Філософська наука про Пізнання», доповідач звертає нашу увагу на тому, що інформаційний підхід може стати ключовим засобом в розгляданні Пізнання. Він зауважує, що фрагменти матерії, що рухаються взаємодіють один з одним.
Для цього в філософії традиційно використовується поняття «Відображення», що потребує перегляду, так як у результаті відображення у вузькому значенні має бути образ, а не будь-які зміни фрагмента.
У зв’язку з цим передбачається рішення проблеми Відображення за допомогою «інформаційного підходу»: концептуальна заміна процесу відображення інформаційним процесом («подвержения»); інформаційний ефект «подвержения» замість «психічного ефекту інформації»; сукупність змінених параметрів замість психічного образу. Таким чином, вводиться «інформаційний підхід», який базується на розумінні інформації як компонента між матерією та ідеєю.
Доповідач дає визначення інформації на світоглядному рівні згідно з яким, інформація – це особлива сутність взаємопереходів матеріального та ідеального, що пов’язані зі здатністю суб’єкта здійснювати ці переходи. В цьому визначенні враховані дуальна спрямованість «переходу» - як від матерії до ідеї, так і від ідеї до втілення її в матерії. В останній частині доповіді, що мала назву «Основні закони діалектики» І.Литвиненко звертає увагу на можливість перегляду відомим всім 3-х законів діалектики. Він пропонує використання соціонічних ознак статика\динаміка (що є вихідними категорій спокій/рух) при спробі дати визначення основних законів діалектики.
В результаті з'являються наступні зміни до законів діалектики: якість і кількість діалектично пов’язані в єдине ціле і взаємовизначають один одного. Матеріальне відображається через ідеальне, ідеальне породжує матеріальне. Кожне дещо має протилежність. Протилежності змінюють один одного у динаміці. Ці зміни доповідач ґрунтовно обумовлює.
Доповідь визвала зацікавленість у присутніх, що спричинило жваве її обговорення і питання до доповідача. Так, проф. Катаєв С.Л. (КПУ) відмітив оригінальність ідей доповідача та важливість їх експертної оцінки. Професор Калюжний В.С. (ЗДІА) звернув увагу на те, що соціоніка є теорією, що потребує самоузгодженості в процесі еволюції отримання наукового статусу. Соціоніка не може виконувати методологічну функцію стосовно філософії, а спроби співвідношення категорій соціоніки та діалектик (суб’єктивної?, об’єктивної?, негативної?...) є не досить обґрунтовані. Разом з тим доповідач глибоко розкрив основні положення соціоніки, показав її важливе значення для менеджменту, педагогіки, психології, соціології, кібернетики…. Житницький Є.В. зазначив, що в Радянському Союзі кібернетику також вважали лженаукою, проте в умовах відкритого суспільства соціоніка виглядає досить перспективною. Студент групи СП-15 Комар А. відмітив, що соціоніка може розкрити і розкриває соціонічний тип І.Канта як особистості, але не може виконувати методологічну роль щодо його філософії викладеної в «Критиці чистого розуму». Доцент Коваль В.О. подякував доповідачу за змістовний, науковий характер доповіді, вказавши що за соціонікою майбутнє.
Целякова О.М. під час обговорення підняла питання про вплив виховання та оточення на соціотип, та на побудову відносин між різними соціотипами.
Як завжди приємним доповненням до засідання були виступи художньої самодіяльності. Родзинкою зустрічі став голова клубу авторської пісні «Островок» А. Супрун, який запропонував аудиторії декілька пісень зі свого репертуару, що створило затишну та товариську атмосферу.