Широке представництво, а саме - 295 делегатів, серед них представники Португалії, Німеччини, США, Польщі, Росії та ін., засвідчило актуальність обговорюваних питань. Серед гостей поважного зібрання були відомі громадські діячі, письменники Іван Драч і Дмитро Павличко. Надійшли вітальні телеграми від Президента України та Прем\'єр-міністра, повідомлення з Кембриджського університету про початок вивчення у цьому престижному закладі української мови.
Запорізька область на конгресі була представлена трьома делегатами, вищу освіту представляла завідувач кафедри українознавства ЗДІА Чернова І.В.
За словами заступника міністра освіти і науки України Стріхи М.В., саме українська освіта, українська свідомість мають стати нашою конкурентною перевагою у світі. Як не може бути людини взагалі, а є українець, росіянин, англієць і т.д., так і освіта не може бути без виразного національного обличчя. Тож крім питань шляхів розвитку ВНЗ в умовах економічної кризи, форм інтеграції в освітній сфері, особливу увагу освітян було зосереджено на питанні українознавчого спрямування освіти нашої держави.
Корисна інформація виголошена учасниками про стан національної освіти в інших країнах дала багатий матеріал для роздумів, наприклад, у Росії на вивчення «Истории Отечества» відводиться 82 аудиторні години, тоді як в Україні переважно 18!
А ще ж Юлій Цезар наголошував, що для того, щоб завоювати державу,

не обов\'язково в'їжджати на колісницях,варто відібрати в народу його мову, культуру, переписати історію, і потреба у застосуванні військової сили відпаде сама собою.
Саме тому наша мова(єдиний навчальний предмет) має конституційний статус.
Особливе занепокоєння освітян стосувалося національно-патріотичного виховання у ВНЗ України, адже за іноземними Хелоуніами ми часто забуваємо про своє рідне, глибше за свою історією та багатше духовно.
Дуже цікаво було почути про досвід викладання дисциплін українознавчого циклу в інших навчальних закладах України, зокрема про роботу лабораторії українознавства («Української Світлиці») у Дніпропетровському Національному університеті залізничного транспорту, про розвиток прикладного українознавства(про роботу лабораторії прикладного українознавства) в Академії Архітектури (м. Львів).
Родзинкою пленарного засідання стала яскрава доповідь (до слова - вишуканою українською мовою) з презентаційним представленням директора бібліотеки Російської Академії наук в Санкт-Петербурзі про українців, які долучилися до бібліотечної справи в Росії. Напружена робот конгресу поєднувалася з емоційно-піднесеним настроєм учасників, в ухвалі було зазначено про необхідність перегляду державних стандартів (шкільних і вищої школи), про розробку моделі кафедр українознавства, наданні їм особливого статусу ідеологічних, які формують національну свідомість тощо.