ЗДІА
   
  ЗАПОРІЗЬКА
ДЕРЖАВНА
ІНЖЕНЕРНА
АКАДЕМІЯ
   
69006 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226
Тел.: (061) 236-90-34
Факс: (061) 283-08-38
E-mail: [email protected]
Українська
Русский
English
  Про
академію
  Факультети
кафедри
  Структурні
підрозділи
  Міжнародне
співробітництво
  Наука
Аспірантура
  Студенту
ЗДІА
  Абітурієнту
ЗДІА
  For
foreigners
  Бібліотека
ЗДІА
  Газета
«Академія»
  Студентська
Січ
  Сайт підтримки
освітніх програм
 
Новини, події, анонси
ІСТОРІЯ ЗДІА
АКТУАЛЬНО
Національно-
патріотичне виховання
ЗДІА ОФІЦІЙНО. ЛІЦЕНЗІЯ
 

ДАРУЙ ВОГОНЬ ЯК ПРОМЕТЕЙ І НЕ ШКОДУЙ
ТИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ВОГНЮ ДУШІ СВОЄЇ!

Фрагменти біографічних нарисів до 80-річчя Ю. М. Потебні
 


Слова цієї позабутої нині пісні якнайкраще підходять до життя нині покійного першого ректора нашого ВНЗ - Юрія Михайловича Потебні. Пропонуємо читачам серію публікацій 2006 року, яка була присвячена 80-річчю першого ректора... Тим самим ми хотіли б не тільки познайомити з цією незвичайною людиною всіх тих, кому не довелося знати першого ректора академії особисто, але й нагадати читачам основні віхи історії ЗФ ДМетІ-ЗІІ-ЗДІА.

Сторінки біографії. Життя дається людині один раз...
Юрій Михайлович народився 26 серпня 1926 року в родині простих робітників. Уроженець Миргородського району Полтавської області. Підлітком у роки Великої Вітчизняної війни разом з родиною евакуювався в Архангельську область, у місто Котлас. Там він закінчував вечірню школу, одночасно працюючи.
У 1945 році, повернувшись на Україну, Юрій Михайлович вступив до Дніпропетровського металургійного інституту і отримав диплом з відзнакою. Так склалася доля, що після розподілу випускник-відмінник опинився в Запоріжжі, на заводі "Запоріжсталь", де він працював спочатку помічником майстра, потім майстром і, нарешті, начальником зміни доменного цеху.
У грудні 1955 року, набувши практичного досвіду, Юрій Михайлович вступає до аспірантури ДМетІ.
1959-й рік ознаменувався для майбутнього ректора успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
Рік 1960-й... Восени 1960-го року Мінвуз УРСР затверджує Ю. М. Потебню деканом вечірнього факультету Запорізької філії ДМетІ, а через п\'ять років - директором філії.
Тут варто розповісти про матеріально-технічне забезпечення, яке мав наш ВНЗ на час свого становлення. Почнемо з того, що в нього не було власних навчальних площ. Заняття проходили в навчальних класах Металургійного технікуму. Це стосувалося й гуртожитку для іногородніх студентів перших денних груп - адміністрація Запорізької філії ДМетІ орендувала один поверх гуртожитку на Правому березі. Але на початку 1962-63 навчального року факультету була виділена окрема триповерхова будівля на розі проспекту Леніна та вулиці Добролюбова. Це корпус №1, де й донині розміщуються найстарші кафедри ВНЗ - хімії та фізики. Будівля вимагала серйозного ремонту, який робився силами викладачів і студентів.
Незабаром факультетові була передана ще одна будівля - корпус №2. Нині це адміністративний корпус. На той час будинок також був малопридатним для проведення в ньому занять. Знову аврал, ремонт, перебудова - завдання для дружної команди однодумців-викладачів, студентів, деканату.
В цей час Юрій Михайлович, учений, металург і декан факультету, просто змушений був освоїти ще одну професію - будівельника.
Це виявилося нагальною потребою. Будинок по вул. Трегубенка був напівзруйнований, на нього не збереглася проектна документація, ускладнювало справу і нестандартне планування "соцмістечка" архітектором Весніним.
Настав 1965-й рік, рік реорганізації факультету у філію ДМетІ з денною формою навчання. Кипіла робота на будівельному майданчику, де зводився навчальний корпус, в якому розташовується нині бібліотека.

У цей момент, у зв\'язку з необхідністю вирішувати глобальне завдання,
Юрій Михайлович організував і очолив рух, що відомий нам і тепер
: "Свій ВНЗ - своїми руками"!
Талановитий організатор, Потебня зумів привернути увагу до свого "дітища" багатьох керівників, одержав підтримку багатьох своїх проектів "нагорі". Головним чином за рахунок самовідданої праці студентів і співробітників ВНЗ був побудований комплекс "Студентська Січ" на березі Старого Дніпра, що включав житловий комплекс, їдальню, спорткомплекс, санаторій-профілакторій, спортивні майданчики. Потім настала черга корпусів гурто¬житку, кафе "Романтика", переходу між корпусами №1 і № 2, спортивного залу...
До 1976 року Запорізька філія ДМетІ була вже практично самостійним ВНЗ з денною, вечірньою, заочною формами навчання. У ВНЗ йшов продуманий і добре організований навчальний процес, велися власні наукові дослідження, сформувався кадровий склад, потужна матеріально-технічна база.
У результаті на базі філії був створений Запорізький індустріальний інститут.
У центрі всього бойового й бурхливого життя інституту був Юрій Михайлович Потебня, який брав в усьому найдіяльнішу участь, переймався всіма подробицями, не даючи собі самому можливості відпочити, розслабитися.
А таке навантаження не могло не позначитися на стані його здоров\'я. Професор В. С. Гавриш відзначав у своїх спогадах: "...при житті йому
(Ю. М. Потебні) не вистачало 6-денного робочого тижня, робочий день його тривав 12-13 годин.
Він весь був спрямований у майбутнє, яке будувалося ним...".
Як наслідок такої напруги - інфаркт. Лікарі, зрозуміло, вимагали спокою та відпочинку, але... 31 травня 1983 року зупинилося полум\'яне серце першого ректора академії.

"Є тільки мить між минулим і майбутнім.
Саме вона має назву "життя"...

Поховали Юрія Михайловича Потебню з усіма почестями. Подяка, любов і повага до свого керівника і ректора зібрали в Палаці металургів практично всіх студентів ВНЗ. Гандбольна команда 3ІІ, на знак своєї любові та поваги до ректора несла труну з тілом покійного в останню путь на витягнутих руках!
Про нього чимало з вдячністю говорять, його часто згадують ті, кому пощастило працювати з ним пліч-о-пліч або вчитися у нього.
Його пам\'ятають, а це значить, що Юрій Михайлович Потебня і його справа не вмерли. А сам Перший ректор перейшов в інший вимір існування.
Поки ми пам\'ятаємо людину, вона живе з нами, у наших серцях.
Давайте ж пам\'ятати. Він заслужив це усім своїм полум\'яним і яскравим життям, яке не шкодував для людей!
Стаття підготовлена редактором газети
Н. Юсуповою
                                                                                                     
MON   DPA   Cisco   DreamSpark   Office 365
Запорізька державна інженерна академія © 2006-2016