ЗДІА
   
  ЗАПОРІЗЬКА
ДЕРЖАВНА
ІНЖЕНЕРНА
АКАДЕМІЯ
   
69006 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 226
Тел.: (061) 236-90-34
Факс: (061) 283-08-38
E-mail: [email protected]
Українська
Русский
English
  Про
академію
  Факультети
кафедри
  Структурні
підрозділи
  Міжнародне
співробітництво
  Наука
Аспірантура
  Студенту
ЗДІА
  Абітурієнту
ЗДІА
  For
foreigners
  Бібліотека
ЗДІА
  Газета
«Академія»
  Студентська
Січ
  Сайт підтримки
освітніх програм
 
Новини, події, анонси
ІСТОРІЯ ЗДІА
АКТУАЛЬНО
Національно-
патріотичне виховання
ЗДІА ОФІЦІЙНО. ЛІЦЕНЗІЯ
  Ю. М. ПОТЕБНЯ - ЗАСНОВНИК НАУКОВОЇ ШКОЛИ ЗДІА
З архіву ЗДІА.
Публікація 2006 року (газета «Академія» №87)
Цикл «Прометеїв вогонь першого ректора»
Фрагменти біографічних нарисів до 80-річчя Ю. М. Потебні
 
Переглядаючи сторінки біографії першого ректора академії Юрія Михайловича Потебні, ми переконалися, що ним зроблено набагато більше, ніж про нього написано. За скупими рядками виписок з наказів, грамот, нагородних листів, біографічного нарису мало видно живу людину. От чому редакція звернулася до всіх бажаючих поділитися своїми спогадами про Юрія Михайловича. І бажаючі відгукнулися.
Пропонуємо увазі читачів різних поколінь фрагменти біографічного нарису про першого ректора як про вченого, яскраві спогади Віктора Григоровича Аносова, заступника завідувача кафедри МЧМ, так би мовити, мовою оригіналу...
Але спочатку "Сторінки історії Запорізької державної інженерної академії":
«...Талановитий дослідник, вчений і викладач Юрій Михайлович Потебня вже в 1982 році захистив докторську дисертацію. Результат його дослідницької діяльності вражає: 166 наукових праць. Прагнучи до нового, вчений завжди знаходив незвичайні рішення наукових проблем. Сфера його інтересів стосувалася підвищення ефективності доменного виробництва, наприклад, ним була створена оригінальна модель доменного процесу на ЕОМ ЄС-1022.
Як досвідчений інженер-виробничник та вчений Ю. М. Потебня вирізнявся вмінням вибирати перспективні напрямки наукових досліджень. Під керівництвом Юрія Михайловича виконані та захищені 5 кандидатських дисертацій.

Велику увагу Юрій Михайлович Потебня приділяв підготовці, науковому та педагогічному удосконаленню викладацького складу.
У 1974 році індустріальний інститут святкував справжню перемогу: проривом став захист першої докторської дисертації. Захистив її Микола Григорович Тамуров, завідувач кафедри вищої математики. Для інституту це була справді визначна подія. Слава запорізьких науковців лунала в Києві та Москві, створювались спільні проекти, лабораторії - галузеві (вуглецю, підшипників, СВЧ-інтегральних пристроїв) та проблемні (наприклад, з охорони навколишнього середовища), фінансування яких здійснювалося за підтримки Державного комітету з науки та техніки, Міністерством освіти.
Було виконано понад чотириста робот не просто дослідного характеру, а таких, що одразу запроваджувались у виробництво...»
Про цю частину життя академії та її ректора якраз і йшлося в інтерв\'ю...
Чесно кажучи, наше спілкування розпочалося доволі оригінально: Віктор Григорович Аносов спитал мене, чи пам\'ятаю я портрет Юрія Михайловича, який прикрашає стіну ректорського кабінету...
- Помню, конечно.
- А тогда вы, наверняка, видели и книгу в руках Потебни?
- Книгу видела, а вот автора не назову...
- Так вот, это Арнольд Давидович Готлиб, ученый и педагог, представитель днепропетровской школы доменщиков, которого Юрий Михайлович считал своим Учителем. Между прочим, в числе лиц, которых Готлиб сердечно благодарил за помощь в написании его "Доменного процесса", числится и наш первый ректор. А. Д. Готлиб держал Юрия Михайловича в курсе всех отраслевых новинок и перспективных разработок, приглашал на семинары, встречи. Наш ДМетИ входил в те годы в тройку передовых металлургических вузов наравне с МИСиС и УПИ. А кафедра, которую возглавлял Потебня, имела максимальный объем хоздоговорных работ. Это было необходимо не только ради продвижения науки в вузе, но и для дальнейшего развития учебного заведения. На тот момент объем таких работ составлял по нашей кафедре 500 тысяч рублей в год, по всему филиалу - два миллиона рублей. Это были огромные деньги!
Кстати, одна только диссертация первого ректора принесла не менее 2 млн. рублей эффекта.
Конечно, у вуза были взаимовыгодные и дружественные отношения со многими крупными предприятиями нашего города: поступления приходили от титано-магниевого комбината, от Запорожстали, Днепроспецстали, алюминиевого и железобетонного комбинатов и других. Они заключали с институтом договора на практическое внедрение наших изобретений.
Свою трудовую деятельность Юрий Михайлович начинал на Запорожстали, поэтому с предприятием у нас поддерживались прочные связи.
В то время Юрий Михайлович провел на очень высоком научно-техническом уровне работу по зондированию доменной печи с отбором проб, материалов и газов, что послужило более успешной стыковке теории и практики процесса. Материалы этого исследования имели огромную ценность и легли в основу многих подобных исследований в масштабах всего СССР, да и за рубежом. Кроме того, эта работа попала практически во все учебники в области доменного производства.

Кафедра Потебни участвовала в 1965 году во внедрении на Запорожстали офлюсованого агломерата в производство, за что институт получил от Минвуза премию.
В качестве иллюстрации преданности Юрия Михайловича науке приведу случай, героем котрого, в какой-то степени, оказался и я. Где-то в 1972-74 гг. нам стало известно, что в Москве разработана установка высокотемпературной термографической калориметрии, которая позволяла изучать структурные преобразования металлов и сплавов при нагреве. Стоимость ее составляла, по нашим сведениям, примерно 40 тысяч рублей, так что позволить себе подобную роскошь мог только очень серьезный вуз. Стало известно также, что МХТИ заказал в Волгограде одну из первых таких установок, но не успел вовремя проплатить договорные суммы. Известие пришло в канун майских праздников. Юрий Михайлович собрал все, что было на счетах вуза, и числа 29 апреля отправил меня на перекладных в Волгоград - добывать установку, которую я и привез... Установка высокотемпературной калориметрии сослужила огромную службу в научных исследованиях кафедры.
Практически на ней защищена диссертация С. А. Гаврилко.
Да и вообще, работая с Потебней, мы не испытывали проблем в общении с научным миром страны. Мы участвовали во всех внешних конференциях, всесоюзных совещаниях доменщиков, в постоянно действующем в Киеве семинаре в институте автоматики... Ректор знал цену такому участию, всячески поощрял научный поиск. Результаты были соответственные.
Юрий Михайлович был замечательным ученым, прекрасным руководителем, методистом, организатором и учителем. На кафедре у нас еженедельно проходили заседания, причем, научные вопросы рассматривались через раз, а то и чаще. Действовал научный семинар, в рамках которого шло постоянное обучение сотрудников методам ведения научного исследования. Результаты исследовательских работ рассматривались на заседаниях.

Под руководством Юрия Михайловича или при его непосредственном и активном участии защитили кандидатские диссертации Р. Г. Рихтер, я,
С. А. Гаврилко, А. А. Соломенчук, В. Л. Толстунов, Л. В. Мащенко, Т. Д. Трутнева и др...
Как результат, кафедра набрала серьезный научный и практический потенциал. Гаврилко, Рихтер и ваш покорный слуга стали главными руководителями научно-практических работ на кафедре, да и на факультете.
Примерно в 1967-68 году при непосредственном участии Юрия Михайловича началось проведение внутренних научных конференций.
Спогади про Ю. М. Потебню записала
Н. Юсупова. редактор газети «Академія
                                                                                                     
MON   DPA   Cisco   DreamSpark   Office 365
Запорізька державна інженерна академія © 2006-2016